Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пакувати — 1) (укладати, ув язувати що н. у пакунок, якесь вмістище для транспортування, зберігання), у[в]паковувати, у[в]пакувати, спаковувати, спакувати 2) див. складати I, 3) … Словник синонімів української мови
пакувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перепаковувати — ую, уєш, недок., перепакува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Пакувати ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Пакувати все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
випаковувати — ую, уєш, недок., ви/пакувати, ую, уєш, док., перех., діал. Розв язуючи, розкриваючи пакунок, виймати що небудь, а також вивантажувати … Український тлумачний словник
пакований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пакувати … Український тлумачний словник
пакування — я, с. 1) Дія за знач. пакувати. 2) У програмуванні – перетворення даних у компактне подання … Український тлумачний словник
пакуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) Складати, збирати свої речі в дорогу. 2) Пас. до пакувати … Український тлумачний словник
розтюковувати — ую, уєш, недок., розтюкува/ти, у/ю, у/єш, док. 1) Розфасовувати, пакувати що небудь у формі тюків. 2) Розпаковувати, розв язувати тюки … Український тлумачний словник
тюкувати — у/ю, у/єш, недок., перех., спец. Пакувати, в язати у тюки (див. тюк I) … Український тлумачний словник
укладати — I (вклада/ти), а/ю, а/єш, недок., укла/сти (вкла/сти), аду/, аде/ш, док., перех. 1) Поміщати де небудь, складати кудись. || Складати, пакувати речі, збираючись або збираючи когось у дорогу. || Класти, розміщувати, розташовувати що небудь у… … Український тлумачний словник
